кор потӧм

(-й-)

2) собир. листья, листва;

3) ботва;

4) кожура, кожа, шелуха;

5) обёртка;

нареч. когда;

сущ. корь;

1) трещина, щель || надтреснутый, треснувший, треснутый;

2) разрыв || разорвавшийся;

3) прорезывание || прорезавшийся;

4) прич. лопнувший; разбитый;

5) распускание || распустившийся; раскрывшийся;

2) треснуть, надтреснуть;

3) лопнуть;

4) разорваться;

5) распуститься, раскрыться;

6) перен. ломить;

7) прорезаться;

с

1. кор; дело кипит кор дар авҷ аст; приняться за дело ба кор шурӯъ кардан; сидеть без дела бе кор нишастан; важное дело кори муҳим; общественное дело кори ҷамъиятӣ Ц чаще мн. дела машғулият, корҳо; государственные дела корҳои давлатӣ; хозяйственные дела корҳои хоҷагӣ; текущие дела корҳои ҷорӣ; у него дел по горло кораш аз мӯи сараш бисёр, ӯ бисёр серкор аст; заниматься делами бо корҳо машғул будан; обсуждать дела корҳоро муҳокима кардан; по делам службы бо корҳои идора; министерство иностранных дел вазорати корҳои ҳориҷӣ

2. кирдор, кор, рафтор; сделать доброе дело кори савоб кардан

3. разг. (полезное занятие) кор; он занят - ом вай ба коре банд аст; делу время, потёхе час ҳар кор вақту соат дорад // (нечто нужное) чизи муҳим (фоиданок), гапи пухта; он дело говорит вай гапи пухта зада истодааст, гапи вай ҷон дорад; не дело ты затеял кори беҷо кардӣ

4. кор, ихтисос, касб; горное дело маъданканӣ, кӯҳкорӣ; издательское - о кори нашриёт; военное дело касби (кори) ҳарбӣ

5. мақсад, вазифа, кор; правое - о кори ҳаққонӣ; дело укрепления мира во всем мире вазифаи (кори) мустаҳкам кардани сулҳ дар тамоми ҷаҳон

6. кор; эҳтиёҷ; я к вам по делу ман ба пеши шумо бо коре омадам

7. кор, вазифа; какое мне до этого дело? ба ин чӣ кор дорам?; это не моё дело ин кори ман не; не суйся не в своё дело ба ҳар ош қатиқ нашав; ба кори дигарон мудохила накун; это не твоего ума дело ақли ту ба ин кор намерасад; ему до всего дело вай ба ҳар ош қатиқ; это дело милйции ин кор ба милиция тааллуқ дорад, ин вазифаи милиция аст

8. ҳодиса, воқеа, кор; это дело случилось давно ин ҳодиса кайҳо рӯй дода буд; дела давно мидел нувших дней корҳои кайҳо шуда гузаштагӣ; кори кӯҳна

9. чаще мн. дела аҳвол, вазъият, корҳо, авзои кор, сурати ҳол; как ваши дела? аҳволатон (корҳоятон) чӣ тавр?; дела его плохи аҳволаш (корҳояш) бад аст; дела как сажа бела погов. дел кор хӯрҷин; кор чатоқ

10. юр. кор; уголовное дело кори ҷиноятӣ; пересмотр дела аз нав дида баромадани кор; возбудить дело против кого-л. ба касе даъвогар шудан; расследовать дело корро тафтиш (тергав) кардан; прекратить дело корро хобондан

11. канц. дела; дела хранятся в папках делаҳо дар папкаҳо нигоҳ дошта мешаванд; подшить к делу ба дела дӯхтан; дело номер пять делаи рақами панҷ

12. с прил. в знач. сказ. кор, масъала; это дело нешуточное ин кори ҳазл не // с прил. в знач. вводн. сл. масъала; ясное дело, он прав масъала равшан (маълум), ҳак ба ҷониби вай аст; естественное дело, он не знал этого табиист, ки вай аз ин гап (кор) хабар надошт

13. уст. савдо, кору бор, дӯкон; открыть своё дело дӯкон кушодан

14. уст. ҳарбу зарб, корзор, набард, ҷанг; жаркое было дело! ҳарбу зарби сахт буд! <> дело житейское зиндаги-дия!; дело вкуса ҳар кию ҳар чӣ; дело привычки гап дар сари одат; дело прошлое кори гузашта, гапи гузашта; дело случая кори тасодуф; гиблое дело кори намешудагӣ; главное дело в знач. вводн. сл. муҳиммаш ин ки; алалхусус; грешным делом в знач. вводн. сл. айб бошад ҳам, мутаасифона; известное дело маълум ки…, албатта; лёгкое ли дело кори ҳазл не; это другое (иное) дело ин гапи дигар аст; первым делом дар навбати аввал, даставвал; понятное дело шак нест, аён аст; такое дело прост. гап ҳамин ки…; дело в шляпе прост. кор панҷ; дело за кем-чем кор вобаста ба…; дело за вами гап ба шумо, кор ба шумо вобаста аст; дело на мазӣ прост. кор пухтагӣ; и дело с концом, и делу конец вассалом, тамом, бо ҳамин тамом; в самом деле в знач. вводн. сл. ҳакиқатан, воқеан; ба ростӣ; в самом деле, куда он исчез? воқеан, вай куҷо шуд?; за дело! (призыв к началу работы) ба кор шурӯъ кунем!, остинро барзанем!; [бт-же] к делу! ба сари кор (матлаб) оем!, ба сари мақсад биёед!; между делом (дел) дар байни кор, кор карда истода; на деле дар ҳақиқат, дар амал; он на деле мог убедиться в этом вай дар амал ба ин кор (гап) бовар ҳосил карда метавонист; на самом деле дар амал, дар ҳақиқат; не у дел бе кор, аз кор берун, аз хизмат берун; оказаться не у дел аз сари хизмат рафтан; то и дело бисёр, доимо, ҳамеша, ҳар замон, дам ба дам; то ли дел о! аммо!, кори дигар!; то ли дело сон на, воздухе! аммо дар ҳавои кушод хоб кардан кори дигар; -делать кори муҳимме кардан; дело дошло (доходит) до… кого--чего кор ба… оид шуд (мешавад); дело идёт (двигается) к чему-л. кор ба ҷое мерасад (наздик шуда истодааст); дело идет к развязке кор анҷом ёфта истодааст; - идёт на лад кор соз шуда истодааст; дело идёт о ком-чем-л., дело касается кого-чего-л. гап дар бораи касе, чизе меравад; быть в деле ба кор бурда шудан, кор фармуда шудан; идтй (пойтй) в дело кор омадан, ба кор бурда шудан; иметь дело с кем-чем-л. бо касе, чизе сару кор доштан; пустить (употребить) в дело кор фармудан, ба кор бурдан; вйданное ли это дело? магар мумкин аст?, оё ип тавр шуда метавонад?; вот в чём дело! ана гап дар чист!, ана гап дар куҷо будааст!; всё делов этом ҳама гап дар ҳамин; в чем -дело? чӣ гап?; дело в том, что… гап ҳамин ки…, гап дар ин ки…; дело мастера боится посл. гунҷишкро кӣ кушад? -Қассоб; ба кордон кор осон; есть такое дело прост. хуб шудаст, хуб аст; за чем дело стало? чаро кор пеш намеравад?; моё (твоё и т. д.) дело маленькое ин кори ман (ту ва ғ.) не; моё (твоё и т. п.) дело сторона ин кори ман (ту ва ғ.) нест; ин ба ман (ба ту ва ғ.) дахл надорад; пока суд да дело то кор буд шавад; по сути дела моҳиятан, дар ҳақиқат; статочное ли это дело? уст. разг. оё (ҳеҷ) мумкин аст?, наход ки кор ҳамин хел шавад?; такие-то \делоа! корҳо ҳамин тавр! аиа корҳо чӣ хел!; это - о деситое ин аҳамият надорад, ин муҳим не; это \делоо его рук ин корро вай кардааст, ин кори вай аст

1. n

1) змагання з бігу; біг на швидкість; перегони; гонки

2) pl перегони, скачки

3) спорт. дистанція

4) термінова робота

5) життєвий шлях

6) гонка; погоня

7) швидкий рух; швидка хода; швидка течія, бистрина

8) ав. потік струменя за гвинтом

9) канал, лоток

10) тех. обойма

11) раса

12) потомство, нащадки

13) рід, плем'я, народ

14) походження

15) порода; сорт

16) особливий аромат; неповторний стиль; особлива манера

17) корінь (імбиру)

2. adj

1) расовий; національний

2) негритянський; що стосується взаємин негрів і білих

3) родовий

3. v

1) змагатися у швидкості; брати участь у перегонах

2) грати на перегонах

3) захоплюватися скачками, перегонами

4) мчати, гнати (ся); швидко просуватися

5) давати повний газ; набирати швидкість

6) подряпати; розрізати, порізати

7) знищити

* * *

1) змагання в бігу; гонка, перегони

2) ( життєвий) шлях

3) гонка; погоня

4) швидкий рух; швидка течія; aв. потік струменів за гвинтом

5) лоток; канал

6) тex. доріжка кочення підшипника; обойма

7) c-г. розкіл ( прохід для худоби)

1) змагатися у швидкості, брати участь у перегонах

2) грати на перегонах

3) мчати, нестися (часто race along, race up)

4) гнати (коня, автомашину); давати повний газ

1) раса

2) рід; плем'я; народ

3) походження

4) пoeт. рід, плем'я, родина

5) порода; сорт

6) букет (про вино; race of wine); неповторний, індивідуальний стиль, особлива манера

1. n

1) дощ

2) (the rains) період тропічних дощів

3) потік; струмок

4) кін. подряпини на зношених фільмах

2. v

1) (у безособових зворотах)

2) сипати (ся), лити (ся)

3) гірн. крапати

* * *

1) дощ

2) sing потік, потоки, злива, водоспад (звуків, стріл)

3) кiнo "дощ", подряпини на зношених фільмах

1) іти, литися ( про дощ)

2) ( часто rain down) сипати, обсипати; лити; сипатися ( градом); литися ( потоками); падати дощем

3) плакатися, скаржитися

4) гipн. капати

м. бор, мартаба, дафъа, карат; один раз як бор, як мартаба; сто раз сад бор; несколько раз якчанд бор; много раз борҳо; в следующий раз дафъаи дигар, бори дигар; в другой раз минбаъд, дафъаи дигар; в последний раз дафъаи охирин; с первого раза дафъатан

2. нескл. як; раз, два, три як, ду, се.<> раз другой як-ду бор, як-ду дафъа; раз за разом пайваста, пай дар ҳам, пай дар пай; раз [и] навсегда қатъиян, дафъаи аввалу охир; раз от разу дафъа ба дафъа; другой (иной) раз прост, баъзан, гоҳ-гоҳ; в самый раз 1) (вовремя) айни муддао, дар вақташ; мы пришли в самый раз мо дар вақташ омадем 2) (подходит) боб, соз, муносиб 3) (впору) худи худаш, айнан, лоппа-лоиқ; сапоги в са­мый раз мӯзаи лоппа-лоиқ; в таком разе прост, дар ин сурат, агар ин тавр бошад, он гоҳ; как раз 1) (точно) расо; 2) (впору) худи худаш, айнан, лоппа-лоиқ; не раз на як бор, борҳо; ни разу не… ҳеҷ вақт, ҳеҷ гоҳ, ҳаргиз, ягон бор ҳам; ни в коем разе ҳеҷ вақт, ҳеч гоҳ; вот те [и] раз! ана халос!, ана гап (кор)!; -два [да] и готово шарт--шурт - вассалом, ҳа нагуфта тайёр мешавад; раздва [да] и обчёлся то ана--мана гуфтан тамом шуд; раз на раз не приходится гоҳ чуну - гоҳ чунон; раз плюнуть прост, як пула кор не

нареч. боре, як бор; рӯзе, як рӯз, вақте, як вақт, ҳангоме; один раз, когда… рӯзе, дар вақти…; раз ночью… боре шабона

союз усл. разг. агар, модоме ки…, азбаски…; раз он пришёл, я останусь модоме ки вай омад, ман мемонам (разо=, разъ=, рас=) приставка

1. префикси феълӣ ки маъноҳои зеринро ифода мекунад: 1) тақсимкунӣ, майдакунӣ - разбить шикастан, майда--майда кардан; разломать шикастан, по­ра-пора (тикка-тикка) кардан 2) чудо кардан, кушодан - развязать кушодан, боз (яла) кардан 3) тақсимот раз раздать тақсим карда додан 4) пот до­дан, паҳн кардан раз разбрызгать пошидан, чошидан 5) (бо хиссачаи «ся») аз як ҷо ба хар тараф ҳаракат кардани касе, чизе раз разбежаться ба ҳар тараф гурехтан 6) фаро гирифтани тамоми руи чизе бо коре раз разрисовать аз нақшу нигор пур кардан 7) ноил шудан ба мақсаде, ба нияте раз разбо­гатеть бой шудан 8) даст кашидан аз кори (максади) пештара раз разлю­бить дил кандан 9) шиддати амал раз разукрасить орою торо додан 10) (бо хиссачаи «ся») ба дарачаи ифрот расондани коре (максаде, нияте) раз ра­зыграться саргарми бозӣ шудан

2. хамчун префикси калимасоз барои сохтани исм ва сифат, ки хусусият ё да­раҷаи олии пред метро мефаҳ монад раз разудалый бебок

в знач. сказ, прост, шарти (қарси) зад (задам, задӣ ва ғ.); он \раз его по руке! ӯ шарти ба дасти вай зад!

1) кидати назад, назад ( щось)

2) відкидати назад ( голову); випрямляти, розправляти

3) відбивати ( про дзеркало)

4) сповільнювати, затримувати розвиток, відкидати назад; втрачати час

5) ( upon) повертатись ( до чогось)

6) бути схожим на предків, проявляти атавістичні риси

7) іти корінням в глиб століть; мати історію, що йде далеко в минуле

1) змагання в бігу; гонка, перегони

2) ( життєвий) шлях

3) гонка; погоня

4) швидкий рух; швидка течія; aв. потік струменів за гвинтом

5) лоток; канал

6) тex. доріжка кочення підшипника; обойма

7) c-г. розкіл ( прохід для худоби)

1) змагатися у швидкості, брати участь у перегонах

2) грати на перегонах

3) мчати, нестися (часто race along, race up)

4) гнати (коня, автомашину); давати повний газ

1) раса

2) рід; плем'я; народ

3) походження

4) пoeт. рід, плем'я, родина

5) порода; сорт

6) букет (про вино; race of wine); неповторний, індивідуальний стиль, особлива манера

1) кидати назад, назад ( щось)

2) відкидати назад ( голову); випрямляти, розправляти

3) відбивати ( про дзеркало)

4) сповільнювати, затримувати розвиток, відкидати назад; втрачати час

5) ( upon) повертатись ( до чогось)

6) бути схожим на предків, проявляти атавістичні риси

7) іти корінням в глиб століть; мати історію, що йде далеко в минуле

ольха || ольховый;

ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.